Пекельні цифри та слова

У серце б`ють, неначе молот.

Немов прокляття, ожива

Рік тридцять третій…

Голод…Голод…

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

…Хоч радість легше пам`ятать,

Та треба пам`ятать і горе .

     Кожна людина живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній, має свою власну історію та пам'ять.

     Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших.

     У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Личківці Гусятинського району учитель історії Гулевич Марія Іванівна провела урок-реквієм «Скорботна пам'ять поколінь».

     Усі присутні ще раз почули про ті страшні часи Голодомору, задумались над трагедією, що не минула майже жодну сім’ю українського народу, про зловісний закон "П'ять колосків".

     Учні переглянули відеофільми «Голодомор 1932 – 1933 років «Україна пам’ятає» і «Ти живеш», що дало змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках.

      Серця учнів та вчителів не залишились байдужими після участі у скорботній хвилині мовчання та вшанування пам’яті загиблих в 1932-1933р.р.